Для самого виконавця маска також відігравала важливу роль. З її допомогою було простіше психологічно “перемикатися” між двома станами “Ката”, з одного боку, і зразкового сім’янина і добропорядного бюргера з іншого. Одягаючи і знімаючи маску, людина перевтілювалася не тільки зовні, а й внутрішньо.May 30, 2013

Вільнонайманим катам покладалася платня: у столицях 300-400 руб., у губернських містах 200-300 руб.

У Європі використання масок у мистецтві вперше було широко представлено у стародавніх греків і римлян. Загальновідомий символ театрального мистецтва – маски, що сміються і плачуть – бере початок у давньогрецькому театрі. Грецькі маски часто мали широко відкритий рот і грали роль рупора.

“Тіло розстріляного нікому видачі не підлягає, віддається [землі] без усяких формальностей і ритуалу, у повному вбранні, в якому його було розстріляно, на місці винесення вироку або в якому-небудь іншому пустельному місці, і таким чином, щоб не було сліду могили…”[1].