Відбувається запліднення, і утворюється зигота. Зигота — це клітина, яка утворилася у результаті злиття чоловічої та жіночої статевих клітин (гамет). Другий спермій зливається з ядром великої центральної клітини зародкового мішка.

Після злиття гамет утворюється диплоїдна зигота, яка несе спадкову інформацію від обох батьків. Таким чином забезпечується основне призначення статевого розмноження — перекомбінація генів, а відтак підвищення можливостей організмів пристосуватися до змінних умов навколишнього середовища.

Заплі́днення, стате́вий проце́с, або амфіміксис (дав. -гр. ἀμφι- — приставка зі значенням обопільності, подвійності і μῖξις — змішання) (сингамія) — процес злиття статевих клітин (гамет) рослинних і тваринних організмів, що лежить в основі статевого розмноження.

fertilisatio) — злиття чоловічої та жіночої статевих клітин, унаслідок чого відновлюється диплоїдний набір хромосом, характерний для даного виду, та утворюється якісно нова клітина — зигота (запліднена яйцеклітина, або одноклітинний зародок).

Насінина — генеративний орган вищих насінних рослин, який утворюється в результаті запліднення із насінного зачатку.

Статеве розмноження відбувається за участі статевих клітин двох організмів, що призводить до виникнення неідентичних організмів, тобто збільшення мінливості нащадків. Це в подальшому покращує пристосування організмів до нестабільних умов навколишнього середовища.

Біологічне значення запліднення полягає у тому, що внаслідок злиття клітин з різною спадковістю при статевому розмноженні утворюється більш життєздатне потомство, ніж при нестатевому …